Чи є ми світлом?
«Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори» (Мт.5:14).
Кожне слово цього уривку, якщо наголосити його по-особливому, має дуже важливе значення. Чи є я і ви тим світлом? Чи насправді ми є світлом? І чи світимо ми для світу? Чи не перебуваємо в якомусь непомітному для всіх місці, де мені до світу, як і світові до мене — байдуже?
Але цей текст говорить про те, що справжні християни не можуть заховатися. Спасенна людина не може бути непоміченою. І не тому, що вона така особлива, а тому, що вона стоїть на Скелі, Якою є наш Ісус Христос.
Ми світло для світу. Чим же ми маємо світити, щоб люди побачили це світло?
Передусім — своїм життям. Коли Бог давав Своєму народу заповіді, то Він сказав: «Коли ви будете дотримуватися всього цього, то люди, які навколо вас, будуть бачити це й казати, що це особливий народ, який має такі справедливі закони. Це народ, який знає такого Бога, Який вивів їх із рабства і зробив Своїм народом».
Тож приклад нашого життя — це перше джерело світла, яке допомагає людям побачити в нас щось інше. Світ живе за принципом: їж, пий, веселися, бо завтра помреш. Але це великий обман, яким диявол зводить багатьох, тому що Бог сказав: «Усім належить померти, але потім — суд».
По-друге, християнин, якого покликав Господь, світить для світу добрими ділами. Виявляється, Бог покликав нас і передбачив для нас ті добрі діла, які ми маємо зробити. Людським розумом іноді це важко збагнути, але в Бога немає нічого непередбачуваного. І навіть тоді, коли ми ще не народилися, у Нього вже був план щодо того, що добре я маю зробити на цій землі.
Слово Боже каже, що Бог покликав до Себе людей, ревних до добрих діл. Чи ми з вами ревнуємо про те, щоб не пропустити можливості зробити добре діло в ім’я Ісуса Христа? Христос сказав: «Так нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла й прославляли Отця вашого, що на небі».
Людям не треба наша реклама, не треба наша похвальба. Вони хочуть бачити наші діла. Я вдячний Богові за те, що Українська Церква Християн Віри Євангельської робить дуже багато добрих діл у цей жахливий час війни. Але було б добре, щоб ми їх забули й рухалися далі зі ще більшим завзяттям. А Господь, Який знає нашу працю, воздасть у свій час.
І третє, чим ми можемо світити, — це відображенням Ісуса Христа. Апостол Павло своє покликання характеризує так: «Мене Бог покликав, щоб у мені відобразився Христос, щоб мені першому показати приклад, показати Христа». Це ціль, до якої ми повинні прагнути протягом всього свого життя, щоб образ Ісуса Христа завжди був у серці християнина, який полюбив Господа й від Якого отримав спасіння.
І останнє запитання, яке я хочу озвучити: коли ми можемо світити?
Думаю, не варто й говорити про те, що електричні лампочки, які є в кожному домі, не можуть працювати, якщо не будуть підключені до джерела струму. Не всі люди, які знають Писання, можуть бути світлом. Не всі люди, які роблять добрі діла, можуть бути прикладом у житті. Їхнє життя може бути далеким від зразкового, людина може робити й добре діло, і разом із тим чинити якісь прикрощі. І не всі християни, які вірять в Ісуса Христа, можуть відобразити Його у своєму житті.
Причина цього така, що в них немає контакту, немає зв’язку із джерелом світла. Якщо вдатися до біблійної термінології, то ці люди не мають зв’язку зі Святим Духом і перестали слухати, що Він говорить у їхнє життя. Багатьох трагедій не сталося б у наших церквах, якби кожна людина завжди прислухалася до Божого голосу. Скількох помилок ми могли б уникнути, якби запитали поради у Святого Духа, перш ніж вчинити те чи інше!
Хто ж може чути голос Святого Духа? Писання каже, що цією здатністю наділений той, хто має вухо. Це не про фізичне вухо, а про сердечне відчуття, яке випливає з повного послуху Богові, коли ми живемо так, щоб не вгашати Святого Духа й не засмучувати його. Коли прагнемо, щоб Він завжди перебував у нашому серці.
Хіба ви не знаєте, що ви храм Святого Духа, що живе у вас? Виявляється про це можна забути. І стається це тоді, коли ми перестаємо з Ним спілкуватися. Хай цього не буде із нами.
Я переконаний, що ми саме тому і звемося християнами, саме тому збираємося разом, саме тому любимо один одного, що нас усіх любить Ісус, що Святий Дух говорить до нас і змінює наші серця в образ Христа.
І нехай Святий Дух зміцнить нашу віру, щоб ми під Його натхненням проживали своє життя, під Його натхненням робили добрі діла й не знемагали, під Його натхненням відображали нашого Спасителя Ісуса Христа. І тоді ми будемо подібні до того міста, що стоїть на вершині гори і яке бачать усі, бо випромінює дивне небесне світло.